На службі не важливо чоловік ти чи жінка, ти – поліцейський, маєш обов’язок

Опубликовано 31 Июл 2019

Лиман очерк Чекан 30.07.19 1Пройшло 12 років, як молода співробітниця – помічник чергового стала єдиною на Донеччині «залізною леді» — заступником начальника сектору кримінальної поліції Лиману. Про що говорить та про що мовчить жінка, яка довела всім, що може керувати, здебільшого, чоловіками, а досягла успіху завдяки своєму вольовому характеру, бажанню дістатися до вершини справедливості та будь-що довести провину злочинця.

«На службі не важливо чоловік ти чи жінка, ти – поліцейський, маєш обов’язок перед державою, громадянами, а насамперед самим собою».

Жага працювати в правоохоронних органах зародилася у майбутнього офіцера ще в юнацькі роки. В сім’ї Олени ніхто не служив, тому інформацію про цю професію вона черпала з фільмів, книжок та власних спостережень. Проте, закінчивши школу, дівчина все ж таки вирішила отримати більш спокійну спеціальність та вступила до Селидівського гірничого технікуму.

В процесі навчання студентка розуміла, що дитяча мрія не залишає її думки, та відчувала, що все ж таке «одягне» погони. Тому вступила до тодішнього Маріупольського училища професійної підготовки працівників міліції ГУМВС України.

«Я завжди захоплювалася жінками в формі. Вони викликали повагу і гордість, тому я повірила в свої сили, ризикнула та легко здала вступні іспити в школу міліції»,- згадує Олена.

До слова, навчання у технікумі дівчина не залишила та у 2005 році та закінчила його з відзнакою. У 2013 році отримала диплом у Національній академії внутрішніх справ за спеціальністю «правознавство».

Перше робоче місце – помічник чергового у Селидовому. Перший досвід роботи в суто чоловічій команді – оперативним черговим.

2014 рік, як і для багатьох правоохоронців, став для Олени переламним. Вона повністю змінила вектор роботи та почала працювати у карному розшуку у Лимані. Саме там вона відчула себе «вдома». Окрім розкриття тяжких злочинів та виїздів на виклики громадян, дівчина на рівні з чоловіками несла службу у «сірій» зоні. У повній екіпіровці тазі зброєю в руках Олена охороняла стратегічно важливий об’єкт у 35 км від Донецька, документувала наслідки обстрілів прифронтової Авдіївки та Мар’їнки.

«Почуття страху не було. Коли розумієш, що ворог загрожує твоїй сім’ї, дітям, близьким людям, ти не думаєш ні про що, йдеш і робиш», — говорить капітан поліції.

У 2016 році жінка була нагороджена відзнакою президента України «За участь в антитерористичній операції».

За 5 років робити оперативником жінка-правоохоронець розкривала і вбивства, і грабежі, і крадіжки, і багато інших злочинів, проте врізалися у пам’ять пошуки Аліни Васютиної у 2017 році. Два тижні поза домом, мінімум їжі та майже без сну та відпочинку, але страшенне бажання знайти дитину живою та здоровою переборювало все.

Олена й сама є матір’ю трьох дітей. Найстарший син пішов по її стопах та вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ. Чоловік всіляко підтримує дружину, розуміє на скільки важлива для неї робота. Без вагань, можна сказати, що служба стала частиною її особистості.

З 2019 року жінка обіймає посаду начальника сектору кримінальної поліції Лиманського відділення поліції.

«Чи складно працювати в поліції? Напевно, складно, — зізнається Олена Чекан. — Адже рівнятися доводиться на чоловіків і зовсім не хочеться їм поступатися в професіоналізмі».

Про свою роботу капітан поліції розповідає емоційно, захоплено, в буквальному сенсі з вогником в очах. Дивлячись на Олену, відразу розумієш, що ця робота, нехай і складна, але для неї в радість.

Похожие сообщения